Мій посібник для авторів "Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки" зі знижкою 15%
Щоп'ятниці я пишу та надсилаю вам справжні листи з острова.
я розповідаю про письменницьке життя, написання та видання книжок, ділюся вправами з письменницької майстерності, секретами та традиціями грецького острова Закінтос.
Прочитайте перший лист, в якому я розповідаю про зимовий острів, ідею та книжку.
4 грудня 2020
Лист перший

Взагалі-то ідея була зовсім іншою. Я уявила собі, як пишу тобі листа, рукописного, сканую та надсилаю, як є. Без друкованої версії. І ще фотографію хотіла додати. Я навіть списала півтори сторінки, але потім зупинилася. Тиждень видався таким насиченим, що слідувати тому, що я собі понавигадувала у мене немає сил. Тому я просто почну наше листування, а далі ми вже розберемось. Ось і перший урок з творчого письменства. Одинадцята вечора і я пишу тобі цього листа, бо обіцяла. Бо взяла відповідальність бути живою, писати, розповідати.
І головніше, що я зроблю це, напишу тобі листа, ніж чекатиму до наступного року, аби зробити його ідеальним. Ніхто не знає про твою іде, доки вона залишатиметься в твоїй голові. Але весь світ побачить книжку, яка чекатиме на читачів в книжкових та бібліотеках.
Ідея не завжди, а скоріш за все не збігатиметься з фінальним результатом. Це відбувається щодня - будуєш собі ідеальну картину світу, а потім невеличкий зсув або велика перевтома і ось ти вже у іншому місті, на іншій роботі, з іншим чоловіком. Оступилася.
Після трьох днів суцільних дощів, коли грім, блискавка та й взагалі не хочеться навіть з дому виходити, вийшло сонце. Т. майже силою затяг мене в автівку і ми помчали на пляж. На пляжі, вийшовши з машини, першою справою почули російську мову, жінка яскраво-лобстеровому трико втовкмачувала подружці, куди звернути після супермаркету, щоб зрештою її зустріти для фізичних вправ. Бо інакше з дому і вийти не можна, тільки по одному з шести приводів. Похорон, купівля харчів, собака, фармакея - аптека, банк та догляд за старенькими. Хіба не може все життя у цьому локдауні, та і все життя взагалі вкластися у ці шість пунктів? Я б ще додала похід у книжкову крамницю.
*Книжки*: після роботи з альфа-читачами, я зрозуміла, що треба більше читати українською. За рік прочитала п'ятдесят книжок (дочитала, прочитано більше), і більшість з них - англійською. Вирішала читати більше українською і… повернулася до читання біографії Туве Янсон. Письменниці та ілюстраторки, яка вигадала Мумі-тролів. Головне її мото/девіз було: "Я зайнята". Вона працювала весь час, починаючи з підліткового віку і до самої смерті (мабуть, я ще не дочитала). Я зайнята.
Ось тобі вправа, аби розім'яти письменницькі м'язи:
Напиши перелік із десяти пунктів, кожен рядок якого починатиметься фразою "я зайнята".
Я зайнята написанням листа,
я зайнята вигадуванням сюжету,
я зайнята читанням біографії письменниці, яка надихає мене писати свої книжки,
я зайнята листуванням з видавцем.
І тому подібне. Єдина умова - всі пункти мають безпосередньо стосуватися твоєї творчості, твого письма або малювання. До речі, розкажи мені, що ти робиш, над чим працюєш?
Цей перелік - твій план роботи. Щоразу, коли ти думатимеш, що можна вже погортати інстаграм, заглядай у цей перелік та роби одну з означених справ. Тільки не закидай видавця листами, добре? Роби ескізи, тренуйся у написанні діалогів, напиши ще одну сторінку. Твори.
Ти питала мене про острів, який він взимку. Він дуже зелений. Зеленіший, ніж ми могли собі уявити, сидячи в Харкові, на вулиці Воробйова. Раптом, на початку жовтня, сіно змінюється на зелену травичку, яка просто таки заливає оливкові гаї. Очам неможливо повірити, і Роза (наша собака, див. книжку "Мені (не) потрібен собака") пробує паростки на смак, Т. гладить килим рукою, а я роззуваюся та бігаю, боса, і під ногами м'яко стелеться майбутня зима. Море спокійне сонячними днями, сяє на сонці, але інакше, ніж влітку. Сонце проходить дуже низько, о четвертій тридцять ховається за пагорбом, тому і блищить на поверхні, яка часто нервується, воно інакше, яскравіше, чи що.
Грудень прийшов дощовий, небо вкрилося важкими хмарами і хочеться ввімкнути голосніше обігрівач і португальську музику, щоб сховатися від туги. Але і тугу ми візьмемо у творчість, бо приймати треба різні стани, як і використовувати для письма. Тоді творчість наша є чесною, є правдивою, нашою.
Не надуманою, не чужою.
Якщо дощі ллють, то вже заливають все і вся, зривають з пальми посохле листя, перекидають горщики з базиліком. Якщо сонце виходить, то воно щедре. Воно засліплює, цілує і в ті миті, що йому дозволяють торкнутися оголеного плеча, вкладає у той доторк всю ніжність.
Ти питала, ти питала… Але дочекайся наступного листа і я тобі все (майже) розповім. Пиши мені повсякчас, пиши про свої думки та особливо про те, що хочеш знати. Щотижня я обиратиму кілька думок, кілька питань і писатиму тобі.
Твори! Вір у себе! (я у тебе вірю).
Твоя Таіс.

Заповніть форму та отримайте перший лист з острова.
Щомісяця дарую свої книжки тим, хто пише у відповідь. Ви можете стати одним із них.
You agree with our Terms and Conditions
Листи, які отримую у відповідь:
Доброго вечора! Читаючи Ваш лист, я відчула натхнення… В мене неначе з'явилося більше сил і бажання творити… І ще тиждень тому я відмовилась від участі у конкурсі, бо не вписалася в кількість знаків, а сьогодні, за сім днів до кінця конкурсу вирішила, що зможу написати щось абсолютно нове і відправити.
Валерія
Дякуємо, що надихаєш.
Дякуємо, що продовжуєш писати та нагадуєш, щоб писали і ми.
Дякуємо, за щирість і за це різдвяне тепло
Мар'яна Зеленюк
Привіт,
Я вже так давно не отримувала таких "живих" листів, що зараз мене переповнює величезна дитяча радість. Дуже вдячна Всесвіту за те, що живемо у часи сучасних технологій і лист із найвіддаленішого куточка світу так просто долає свій шлях.
Світлана Ковальчук
Люба Таїс, дякую Вам за натхнення, за СПРАВЖНІСТЬ та щирість, за сміливість бути собою. Таких людей я називаю світлячками, адже біля них світ стає виразнішим й глибшим, а ще... Як би це точніше сказати... Біля таких людей краще відчуваєш себе справжнього. Віруючі ще називають це душею, а вона і направду неначе оживає, тішиться, мовляв, так-так, це я, відчуваєш? Ось ти справжній. Живий. Не ідеальний, але дивовижний. Спасибі.
Олена Сердюк
Люба Таіс! Це щось неймовірне- отримувати лист написаний людиною, а не роботом, відчувати ваш настрій та майже чути в голові ваші думки.
Антоніна Федорович
Як же добре отримувати твої листи. Тепло від них сіється, мов насіння на просторих полях навесні. А потім проростає усмішкою та спокоєм у душі. Ти відкриваєш у моєму серці потаємні куточки, про які я навіть не здогадувалася.
Вікторія Рибіцька
Люба Таіс!
Я полюбила п'ятниці. Кожного тижня отримувати листи від письменника/иці - приємно та круто. Серце б'ється із шаленою швидкістю, коли ви надсилаєте мені листи. Це надихає.
Каріна
Здрастуй, люба Таіс.

Ти навіть не уявляєш, певно, як мені приємно отримувати від тебе листи. Я їх роздруковую навіть, щоб перечитувати часом і задуматися над новими сенсами.
Тетяна Кондрова
Вітання з острова, люба моя...